Аварія на Чорнобильській атомній електростанції 26 квітня 1986 року та ліквідація її наслідків займають особливе місце як в історії країни, так і в історії Київводоканалу.
Досвіду роботи в умовах техногенної катастрофи у фахівців Київводоканалу не було, та й у світовій практиці з такими проблемами теж не стикались.
Було зрозуміло, що Дніпровська вода може бути небезпечною через радіоактивне забруднення, але зменшити обсяги подачі води для мешканців міста і підприємств було неможливо. Києву була потрібна чиста вода не лише для господарських потреб, а й для поливу доріг, тротуарів, зелених зон.
«Першочерговим завданням Київводоканалу на той час був контроль якості води. Аналізи води робилися пересувними лабораторіями, розташованим на теплоходах, які курсували по Десні, а також через Київське море до Прип`яті, дані оперативно передавалися до центральної лабораторії. У Бельгії було закуплено спеціальне вугілля, ефективне для очищення води від радіоактивного забруднення. Багато хто з працівників водоканалу, зокрема генеральний директор та головний інженер, побували у зоні Чорнобиля, де надавали допомогу та консультації щодо водопостачання мешканців», - згадує ті часи голова об'єднання первинних профспілкових організацій Київводоканалу Валерій Азманов.
Головним здобутком того часу стала плавуча насосна станція «Роса-300», оперативно збудована на Десні менш ніж за два місяці для забезпечення міста чистою питною водою. За допомогою двох водоводів діаметром 900 та 1400 мм вода з Десни перекидалась на Дніпровську водопровідну станцію - на відстань п'яти з половиною кілометрів. Станція отримала назву «Роса-300», бо спроможна подавати більше 300 тисяч кубічних метрів води на добу. Таким чином, безперебійне централізоване водозабезпечення столиці здійснювалося в повному обсязі з Десни та незабруднених підземних джерел. Насосна станція не мала аналогів в усьому світі.
На даний момент станція знаходиться в резерві бо в її функціонуванні немає необхідності, оскільки вода у Київському морі та річці Дніпро на сьогоднішній день відповідає усім нормам. Але у випадку надзвичайних ситуацій станція може бути запущена протягом 6-8 годин.
Посилений контроль проводився і на Бортницькій станції аерації, куди надходили забруднені радіонуклідами стоки. З тих пір Київводоканал постійно контролює воду щодо рівня радіоактивного забруднення, тим самим гарантуючи безпеку її використання.